Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

    Шанувати Шевченка – це значить шанувати рідну мову, культурні надбання народу, творців, які як і він  готові були покласти своє життя на вівтар служіння народові.

    Ми горді з того, що упродовж століть в устах патріотів рідного слова звучала наша мова, її берегли,  як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. І коли гостро постало питання, бути чи не бути українській мові і культурі взагалі,… "Бути!"- відповів на це Великий Тарас своїми творами.

"Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!..."

    "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!" Під таким акордом у школі в рамках Шевченківських днів проведено різноманітні заходи, метою яких було на прикладі життя й діяльності Кобзаря виховувати любов до рідної землі, свого народу, мови і культури; сприяти усвідомленню власної ролі й відповідальності в майбутньому за долю нашої держави; вшанувати пам'ять геніального українського поета.

    Кожен клас долучився до проведених заходів: і проведення літературного флешмобу «Вічне Тарасове слово», і написання есе на тему: «Якби Шевченко жив у наш час…», і декламування улюблених віршів… Ба, навіть штучний інтелект долучився до свята,  створивши образ сучасного Кобзаря.